Наша гордість

Заочний обласний конкурс на кращий твір про вчителя для учнів 8 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

З любов’ю у серці

Робота
учениці 8 класу

Царедарівської ЗОШ І – ІІ ступенів

Мокринської А.С.

Керівник:

Квишко Н.О.

Царедарівка

2012 рік

/Files/images/P1290143.JPG Я – учитель! Доля це моя!

Це моє покликання і щастя!

В грунт посіяти мале зерня

І плекати відганяючи нещастя…

Галина Щолок.

Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме Учителя – з великої букви.

Це може бути твій перший учитель, можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір’ю, бо вона на завжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через шкільні роки, надихаючи на добро.

Цей вчитель, з любов’ю у серці, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, прикладом у будь – якій ситуації. Він буде завжди поруч: в радості й біді, у ваганнях і прийнятті важливих рішень. Поруч із ним ти побачиш себе іншими очима і будеш намагатися стати кращим, розумнішим, добрішим, щоб бути гідним його прихильності та дружби його любові.

Як це важливо – мати такого учителя в житті! Я зовсім не заперечую ролі батьків, але впевнена, що багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов’ю до людей, до рідної землі працелюбністю, відповідальністю, гідністю.

Є чудова приказка: «Людині в житті повинно повезти тричі: у кого народитися, у кого вчитися і з ким одружитися». Про другий, я впевнена, ми, учні Царедарівської ЗОШ І – ІІ ступенів, можемо не турбуватися. З цим нам вже точно повезло, тому що в нашій школі самі кращі вчителі. І коли мені запропонували написати твір, переді мною постало питання, про кого з вчителів написати. Хотілося б розповісти відразу про декількох наставників. Але все таки мій вибір ліг на людину, яка, як мені здається, сильно вплинула на мене.

Це вчитель світової літератури та музики Затворницька Алла Іванівна. Школа для неї – і робота, і хобі. Алла Іванівна закінчила Миколаївський педагогічний інститут імені Сухомлинського. 14 років тому переступила несміливо поріг нашої школи і влилася в дружний учительський колектив. Молода вчителька ніколи не соромилася звертатися за порадою до старших колег, які завжди їй допомагали. На даний час вчителька має 14 – річний досвід роботи. Має вже багато випускників. Які не забувають стежки до школи і до свого улюбленого вчителя. Алла Іванівна працювала ще педагогом – організатором. Тому це завдяки їй в нашій пам’яті залишається багато проведених цікавих заходів. Вчителька з великим задоволенням, кожний рік вирушає з нами по визначних місцях району. Неодноразово були ми в Кримці, Южно – Українську та Миколаєві.

А як вона гарно співає! Цю свою любов вона передає і нам, вихованцям. Діти із задоволенням ідуть на уроки музики, де вони пізнають багато цікавого про композиторів, вчаться співати і просто розуміти музику. Іноді ми прямо на уроці можемо відволіктися від теми, послухати розповідь про її шкільне життя, пожартувати і посміятися, що абсолютно не заважає вивчати новий матеріал. Я не помітила, як сталося, що на багато питань стала дивитися «очима мого вчителя».

Перш ніж щось зробити часто я задаю питання: «А що б сказала Алла Іванівна! А як би вона поступила».

Алла Іванівна не тільки чудовий учитель, а й доброї душі людина, яка ніколи не залишається байдужою до наших проблем. Вчителька завжди намагається йти нам на зустріч, не шкодуючи власного часу для того, щоб допомогти нам.

Не можна бути справжнім педагогом не будучи класним керівником – це аксіома. Тому наша Алла Іванівна працювала ще й класним керівником. Вона створила чудовий дружний колектив із 6 хлопців класу, який неодноразово відзначався у різних заходах, що проводились у школі і поза нею. Затворницька А.І. та її вихованці.

За сумлінну працю, щедрість душі Затворницьку Аллу Іванівну неодноразово нагороджено подяками та грамотами.

Зовсім скоро я закінчу школу, опаную улюблену професію. Але я обов’язково прийду в свою рідну школу, сяду за свою парту і згадаю свого вчителя наставника, учителя життя, учителя з любов’ю в серці Затворницьку Аллу Іванівну.

«Вчителько моя, зоре світова…». Як прекрасно і як влучно названо в цій поезії А.Малишка вчительку. Дійсно, як зоря ранкова дарує радість нового дня, так і вчитель дарує нам щоденну радість пізнання світу, майстерно «ліпить» з нас справжню Людину.

Нехай же доля посилає тобі, мій мудрий наставнику, розумних, добрих і вдячних учнів!

Кiлькiсть переглядiв: 261

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.